random header image

Реставрація старих вікон

При реставрації старих дерев’яних вікон зберігаються всі особливості самих віконних конструкцій і їх елементів. Вікна ніби вдруге народжуються, а термін їх життя продовжується як мінімум на 20 років. Фактично, за складністю і термінами виконання робіт такий процес мало чим відрізняється, наприклад, від процесу реставрації антикварних меблів, із тією лише різницею, що модернізацію конструкцій здійснюють відповідно до сучасних вимог щодо властивостей та експлуатації вікон.

Стара віконна рама часто виглядає жахливо, але її можна відновити. Цінність старого вікна полягає в якості рами і чудовій деревині. Тому є сенс відремонтувати і відреставрувати старе вікно. Ретельно відновлене вікно може прослугувати ще багато років.

Якщо старі дерев’яні вікна, встановлені у будинку кілька десятків років тому, безвідмовно слугували, а зараз потребують відновлення, – тоді варто замислитися про їхній ремонт. Звичайно, сучасне вікно з ПВХ- профілю, армоване металевим профілем зсередини, має низку переваг, головна з яких – хороша ізоляція приміщення. Але й старі вікна з дерева, якісно оброблені й поліпшені за допомогою сучасних матеріалів, цілком здатні забезпечити достатню герметизацію кімнати. Відновити і реставрувати старе вікно з дерева достатньо легко. Це можна зробити самостійно, витративши кілька днів і невелику суму. А зробити вікна красивими Й естетичними допоможе звичайна фарба і відповідна підготовка поверхні.

Необхідні матеріали й інструменти: набір викруток, молоток, набір стамесок, дерев’яний брусок, змивка, набір ПЕНЗЛІВ, шпатель, жорстка щітка.

Технологія реставрації вікон

Найчастіше, аби відновити старе вікно, цілком достатньо обережно зчистити з нього фарбу, замінити іржаву фурнітуру, акуратно нанести оливу і пофарбувати саму віконну раму, покласти нову мастику. І вікно знову протистоятиме негоді. А щоб у домі було ще тепліше, можна встановити додаткове внутрішнє скло.

Якщо старі вікна нещільно закриваються, місцями на них з’явилися щілини, кілька шарів фарби відлущилися, то це не є проблемою. Такі вікна можна самостійно перетворити на сучасні та добре ізольовані конструкції з екологічно чистого матеріалу. Однак потрібно пам’ятати, що цей процес трудомісткий і потребує певного терпіння.

Після ретельного вивчення всіх вад старого вікна здебільшого виявиться, що вони стосуються тільки верхнього шару деревини. Отже, відновлення не буде досить дорогим. Єдине, що буде необхідно, – замінити пошкоджені місця новими деталями зі стійкої деревини. Їх виготовляють і встановлюють у заглиблення, вирізані на місці пошкоджень за допомогою ручного фрезера.

Насамперед необхідно підготувати віконні стулки і рами до завищування. Це виконують різними способами, найпоширенішими з яких є механічний і хімічний. Швидше за все, для повного видалення нашарування старого лакофарбового покриття доведеться застосувати обидва способи.

Віконні стулки потрібно демонтувати і викрутити всю фурнітуру. Потім очищають конструкцію від пилюки та бруду. За допомогою широкого малярського пензля наносять хімічну змивку в достатній кількості, відповідно до інструкції. Після того, як реакція розчинення старої фарби закінчиться, за допомогою шпателя зішкрібають дірчасте покриття старої фарби. На практиці, змивка не здатна повністю зняти все покриття після першого нанесення, тому процедуру повторюють. Після видалення всіх можливих залишків старої фарби, поверхню вікон протирають розчинником для очищення від решток змивки.

Якщо пошкоджений кут або ділянка рами, деревину фрезують у місці пошкодження до появи здорового міцного шару деревини і до вирівнювання з пазом для скла. Щоб не пошкодити раму, знімають за один прохід шар товщиною не більше 1–2 мм. Тепер відміряють необхідний для ремонту дерев’яний фрагмент. Можна використати два бруски трохи більшого розміру, які підганяють після висихання клею. Вставляють нові дерев’яні деталі у віконну раму. Короткий фрагмент відпилюють точно по необхідній довжині, а довгий може трохи виступати назовні. Позначають на фрагментах місця фурнітури і зовнішню поверхню рами. У кутку рами необхідно зробити шкантове з’єднання. Використовуючи клей для зовнішніх робіт, одночасно вклеюють фрагменти. Час висихання залежить від особливостей обраного клею і температури повітря. На час висихання фрагменти затискають струбцинами. Поки клей сохне, деталі кріплять шкантами. Після висихання клею і закріплення кута обстругують рубанком край нового фрагменту паралельно до краю рами. Новий фрагмент підганяють за товщиною рубанком і наждаковим папером.

Для виконання наступного етапу знадобиться акрилова шпаклівка для дерева. Необхідно ретельно оглянути стан віконної рами та стулок. Якщо є істотні тріщини, при цьому в місці щілини деревина може бути виламана, потрібно відремонтувати цю ділянку. Для цього вводять у порожнину тріщини якомога більше клею ПВА і за допомогою невеликих цвяхів, а краще – самонарізів по дереву, кріплять цю частину до основи конструкції. Перед встановленням нового дерев’яного фрагменту фрезою стесують кромки на пошкодженій ділянці старої рами вікна. Під тим же кутом стесують кромки й на новому дерев’яному фрагменті. Зі скошеними крайками деталь буде триматися міцніше. Дерев’яні фрагменти для ремонту виготовляють трохи більшими і товщими, ніж потрібно.

Рідко коли рама гниє глибше, ніж на 6–8 мм. Зазвичай дефекти бувають глибиною у кілька міліметрів – тоді їх можна видалити та зачистити. Всі нерівності, відколи й незначні тріщини заповнюють шпаклівкою за допомогою шпателя. Після висихання шпаклівки беруться за шліфування поверхонь. Спочатку шліфування виконують за допомогою грубого наждакового паперу. Після цього перевіряють якість покриття і наносять додатковий тонкий шар шпаклювальної маси. Потім шліфують стулки і рами дрібним наждаковим папером. У важкодоступних місцях використовують дерев’яний брусок, на який прибивають шліфувальну шкурку дрібними цвяхами.

Зазвичай найбільш пошкодженими є кути рами і місця під фурнітурою, оскільки саме там накопичується дощова вода й утворюється конденсат. Горизонтальні поверхні, іржава фурнітура, шурупи і клеєні з’єднання є провідниками вологи, яка проникає в деревину. Якщо щорічно не перевіряти стан вікна, то волога безперешкодно зруйнує дерево. Закривши отвори від шурупів шкантами і замінивши пошкоджені дерев’яні фрагменти, можна продовжити термін слугування віконних рам.

Фарбують підготовлені поверхні за допомогою пензля, валика або пульверизатора. Якість лакофарбового покриття вікон є дуже важливою для довговічності, ефективного протистояння згубному впливу вологи і сонячних променів. Для обробки дерева є різноманітні за складом і властивостями матеріали, проте перевіреним часом рішенням досі є пентафталева емаль, яка забезпечує достатній захист протягом тривалого часу. Хорошого результату досягають, застосовуючи напівглянсові фарби.

Збирати вікна краще, використовуючи сучасніші петлі та фурнітуру. Для цього найкраще підійдуть регульовані петлі, адже вони дають змогу закріпити стулки з певним зазором, який заповнюють самоклейким гумовим ущільнювачем. Віконні ручки встановлюють після монтажу стулок і наклеювання ущільнювача, оскільки зустрічна планка і паз замку зміщуються на інші місця.

Скло встановлюють, застосовуючи прозорий силікон. Не потрібно його шкодувати при заповненні порожнин під штапиками – тоді всередині стулки буде збиратися менше вологи. Якщо використовують старе скло, його перед встановленням очищають, щоб уникнути пошкоджень відреставрованих поверхонь.

Після виконання всіх відновлювальних робіт старі вікна з дерева знову будуть функціональними і забезпечать хорошу тепло- і звукоізоляцію, не гіршу, ніж нові металопластикові.

 

Послідовність виконання робіт з відновлення старих вікон:

  • видалення старого лакофарбового покриття;
  • шліфування деревини;
  • відновлення масиву деревини і його елементи;
  • відновлення геометрії віконних конструкцій (за потреби);
  • очищення поверхонь від пилюки і забруднень;
  • обробка деревини антисептивними складниками;
  • фінішне шпаклювання та затирання поверхні;
  • повторне очищення поверхонь від пилюки і забруднень;
  • нанесення ґрунтування та його фінішне шліфування;
  • нанесення емалі;
  • заміна скла, його герметизація;
  • герметизація місць прилягання віконної рами до відкосів і підвіконня з боку приміщення;
  • герметизація місць прилягання віконної рами до фасадних відкосів;
  • ущільнення вікон;
  • заміна або ремонт віконної фурнітури та інших елементів віконних конструкцій;
  • оздоблення кімнатних, міжрамних (для вікон роздільної конструкції) і фасадних укосів, підвіконь, вуличних відливів;
  • заміна підвіконь;
  • встановлення декоративних куточків;
  • регулювання стулок на вільний хід і кріплення ущільнень.

 

Фарбування та лакування дерев’яних вікон

Обробку старих дерев’яних вікон залежно від характеристик масиву деревини (м’які, тверді, смолянисті породи) та умов проведення робіт виконують тільки непрозорими лакофарбовими матеріалами. Це, наприклад, лаки таких фірм:

  • уретанова база – «Sayerlack» (Італія);
  • алкідно-уретанова база – «Teknos» (Фінляндія);
  • водорозчинні складники – «Zowosan» (Німеччина).

Усі складники кольорують по всьому спектру колірної гами (комп’ютерна і ручне кольорування) відповідно до кольору обраного зразка, а також кольором, обраним за каталогом RAL або за каталогами фірм-виробників. Відсоток глянцю у складниках регулюють від 15% (майже матовий) до 80% (майже глянцевий).

Обробку старих дерев’яних вікон прозорими лакофарбовими складниками під морилку здійснюють тільки у виняткових випадках.

Джерело БудЕксперт

Залишити коментар

*
*